- викінчення
- -я, с.Дія за знач. викінчити.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
викінчення
Смотреть что такое "викінчення" в других словарях:
викінчення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
викінчувальний — а, е. Пов язаний з викінченням. Викінчувальні роботи. || Признач. для викінчення. Викінчувальні верстати … Український тлумачний словник
генеральний — а, е. 1) Найважливіший, основний, провідний. || Який очолює що небудь у найвищих колах; головний. || Найвищий (у складі звань вищої адміністрації на Україні в 17 18 ст.). •• Генера/льна старши/на вища адміністрація в Україні під час визвольної… … Український тлумачний словник
